До року батьки з малюком намагаються відвідувати всіх фахівців, регулярно приводять дитину до педіатра на зважування і вимірювання росту, а ось далі можуть перестати вважати огляд дитини обов’язковим. Раз нічого не болить, то навіщо до лікаря? Чому дітям необхідно проходити планові огляди і в більш старшому віці, і які патології може виявити тільки фахівець розповідають наші експерти «СМ-Клініка» для дітей і підлітків – педіатр Татаркіна Ольга Вікторівна і дитячий лікар-хірург, дитячий уролог-андролог Чертюк Віталій Борисович.
Планова диспансеризація-це повний чек-ап всього організму. Медики перевіряють, як дитина росте і розвивається, чи немає при цьому якихось відхилень або патологій. Якщо потрібно, використовуються додаткові методи обстеження для оцінки стану здоров’я. Все це потрібно для своєчасного виявлення недуг, які завжди простіше лікувати відразу, не чекаючи розвитку повноцінного захворювання (а то і не одного).
Захворювання, які можна виявити тільки під час диспансеризації
Патології хірургічного спектру
Порушення в розвитку або вроджені захворювання за хірургічним профілем займають одне з провідних місць серед всіх патологій дітей будь — якого віку-від грудного до пубертатного.
До року-це відсутність одного або двох яєчок, водянка яєчка, пупкові і пахові грижі. Це вроджені патології можуть виявлятися в абсолютно різному віці-як в рік, так і в 2-3 і навіть в 6-7. Наприклад, дитина починає займатися спортом і під час диспансеризації перед школою виявляється пахова грижа, яку до цього просто не помічали.
Саме тому так важливо пам’ятати про те, що всі профогляди дитина повинна проходити вчасно і регулярно: якщо хірург не виявив ніяких відхилень або хвороб в однорічному віці, зовсім не означає, що в три або п’ять років все теж буде добре і чудово. Варикоцеле, кіста придатка яєчка у хлопчиків найчастіше виявляються взагалі в пубертатному віці, коли дитина може бути наданий сам собі по здоров’ю і оглядам. І дуже важливо, щоб батьки все ж контролювали регулярність оглядів фахівцями і в цьому віці.
У ранньому дитинстві хірург зазвичай ставить діагноз, далі прийнято якийсь час спостерігати. Скажімо, водянка яєчка може пройти сама до досягнення півтора років (якщо немає — виконується операція), для пупкової грижі оперативне втручання показано в чотири роки — є шанс, що до цього моменту пупкове кільце може закритися саме. Але весь цей час дитина повинна бути під наглядом фахівця, який скаже батькам, на що потрібно звертати увагу і в яких випадках везти дитину на очний огляд скоріше.
Батьки хлопчиків можуть звернути увагу на явну асиметрію мошонки дитини, зміни розмірів (явно менше або явно більше нормального щодо протилежного боку) — все це повинно стати приводом для звернення до педіатра або хірурга.
Грижові випинання (і в пупкової, і в паховій області) теж зазвичай непогано помітні — наприклад, під час купання або переодягання малюка, це стосується і дівчаток, і хлопчиків.
Приблизно з восьмимісячного віку педіатри всього світу рекомендують допомагати хлопчикові відкривати головку статевого члена, оскільки він сам поки не може з цим впоратися. Якщо з ростом малюка проблема не зникає, а посилюється, рішення про лікування приймає хірург.
Важливо, що в ранньому віці хірургічне втручання зазвичай переноситься досить легко і приносить відмінний результат, а в більш старшому – можуть бути проблеми — як фізіологічні, так і психологічні.
Психо-моторний розвиток дитини: перший рік життя
На першому році життя дитини під час диспансеризації оцінюється нервово-психічний розвиток дитини, як він опановує новими навичками. Любов до малюка часто заважає батькам адекватно оцінювати його розвиток. Саме планові регулярні огляди педіатра допоможуть виявити і вчасно скорегувати виникли порушення.
Фізичний розвиток дитини на першому році життя.
Часто батьки не можуть адекватно оцінювати і швидкість збільшення ваги — чи достатньо набирає малюк (а може бути, вага і без того вже надмірний для його віку, зростання і генетичних факторів — тобто статури батьків). Наприклад, пухкому малюкові в перетяжках зазвичай батьки радіють і пишаються ним — але про наслідки вони не замислюються, але ж із зайвою вагою йому банально буде важко вставати і ходити.
Жовтяниця після першого місяця життя.
У деяких випадках педіатр виявляє тривалу жовтяницю-фізіологічний стан новонароджених, яке до місяця зазвичай проходить безслідно, але в силу ряду причин може зберігатися і довше. Батьки теж не бачать в цьому особливої проблеми («ну такий ось колір шкіри у дитини»), але фахівець точно розуміє, що це стан, який вимагає обстеження і лікування.
Зниження гемоглобіну
У віці приблизно 3 місяців підвищується ризик розвитку анемії. Без консультації педіатра і аналізу крові помітити цей стан самостійно батькам дуже складно.
Пороки розвитку нирок і органів сечовивідних шляхів (наприклад, піелоектазія, підковоподібна нирка, мегауретер і ін.) і ряду інших органів до пори до часу взагалі, крім як при ультразвуковому дослідженні виявити не представляється можливим. Тому батькам не варто нехтувати плановими ультразвуковими дослідженнями, хоча б один раз на рік.
Регулярний контроль (для кожної вікової групи своя періодичність) клінічного аналізу крові і загального аналізу сечі дозволяє уникнути серйозних ускладнень захворювань.
Обов’язкові профільні огляди: які лікарі необхідні для кожного віку
Приблизно в однорічному віці дитина починає ходити, що в деяких випадках призводить до порушення формування опорно-рухового апарату при наявності якихось несприятливих факторів, наприклад, спадкових. Тому обов’язково дитину потрібно показати лікарю травматолога-ортопеда, щоб при наявності будь-яких відхилень або змін вчасно вжити заходів. Так можна уникнути розвитку серйозних захворювань. Це вальгусна установка стоп, викривлення ніжок — причиною може бути і нестача вітаміну D, і інші фонові захворювання. Можливо, буде потрібно підключати невролога-ортопед виявить цю необхідність.
В 1 рік дитина повинна бути оглянутий, крім зазначених фахівців, хірургом і оториноларингологом. В 1 рік виконується електрокардіографія, щоб оцінити роботу серця. Здається клінічний аналіз крові і загальний аналіз сечі.
Від року до трьох дуже важливо стежити за мовним розвитком дитини: батьки часто виправдовують мовчання малюка тим, що вони «і самі почали пізно говорити», в той час як мова йде не про спадковість, а про якусь патології. Виявити всі причини і призначити лікування повинен невролог і логопед після огляду. Часто це проблеми, з якими потрібно працювати в ранньому дошкільному віці, щоб ближче до школи не виявилося стійкого порушення мовного розвитку.
У два роки обов’язково відвідування психіатра, щоб виявити можливі порушення психічного розвитку дитини — наприклад, розлади аутистичного спектру, які зараз зустрічаються все частіше. Досвідчений фахівець може запідозрити відхилення ще на першому році життя малюка, але до появи затримки мовного розвитку або особливостей поведінки батьки найчастіше пропускають тривожні симптоми.
Після трирічного віку багато дітей починають відвідувати дитячі садки і взагалі активно переміщаються всюди — в повний зріст постають питання роботи імунітету. У цьому віці підвищується ймовірність інфекційних захворювань, поява алергічних реакцій. Навіть при відсутності скарг і проблем зі здоров’ям відвідувати педіатра слід кожні півроку, щоб не пропустити початок захворювань або порушень розвитку. У такому ж режимі (раз в шість місяців) потрібно відвідувати і стоматолога, починаючи з однорічного віку (коли прорізалися молочні зуби).
У віці 5-6 років підвищується ризик розвитку полінозу, шкірних алергічних реакцій. Для виявлення таких станів знову-таки потрібно регулярне спостереження педіатра. А для встановлення причини такої реакції організму на зовнішні подразники педіатр може направити на консультацію до алерголога. Батьків повинні насторожити часті респіраторні захворювання, затяжні нежиті, висипання на шкірі без якихось видимих причин.
Порушення зору, навіть найсерйозніші, часто залишаються непоміченими. Але ж всім відомо, що чим раніше виявити відхилення, тим легше їх виправити. Саме тому так важливо не менше одного разу на рік показувати дитину офтальмолога.
Важливо пам’ятати: всі перераховані ознаки захворювань або відхилень у розвитку можуть бути не очевидні, тобто батьки їх не помічають або ігнорують. І це-ще один аргумент на користь регулярних оглядів дитини фахівцями.
